Фінішував «Поетичний велосиПЕД»!(гала-концерт фіналістів Факультетського конкурсу поетичного слова)
Будь хліборобом, а чи поетом,
що, мов зернини, збирає рими.
Пройди красивим по цій планеті,
залиш нащадкам вагоме, зриме…
В саду травневім – розквітлу грушу,
у чистім полі – яру пшеницю…
Залиш нащадкам таке, щоб душу
поїло спраглу, немов криниця.
(М. Лутчин)
21 березня, у Міжнародний день поезії, на факультеті педагогічної освіти відбувся довгоочікуваний гала-концерт фіналістів Факультетського конкурсу поетичного слова «Поетичний велосиПЕД» (організаторка й модераторка – Р. Жаркова). Девізом Конкурсу стали мотивуючі слова Енштейна: «Життя – це катання на велосипеді. Аби зберігати рівновагу, мусиш рухатися вперед!». Та й сама назва творчого батлу переконує, що ПЕДагоги таки надзвичайно спортивні й гармонійні натури, що їхній рух до висот знань-умінь-навичок триває постійно, ціле життя.
Таке творче змагання було проведено цього року вперше. Упродовж місяця (з 06 лютого до 06 березня) тривав прийом конкурсних робіт наших студентів. Вони мали чудову можливість поділитися своєю творчістю, розповісти віршами про себе, про те, що радує, а що болить. На поштову скриньку конкурсу надійшло 18 заявок-анкет з доданими текстами. Наші конкурсанти виявили неабиякий творчий потенціал! Учасники подали по 3-4 тексти кожен, усього – більше півсотні щирих поетичних роздумів та зізнань! За рішенням оргкомітету всі учасники стали фіналістами, отримавши шанс виступити зі своїми пробами пера на сцені рідного факультету.
Радує, що студенти-фіналісти серцями відчувають, що вчитель має бути інтелектуалом, інтелігентом, тонким психологом, артистом, людинолюбом, бібліофілом… Але коли Педагог є ще й Поетом – це справді натхненно! «Я вірю в могутню, безмежну силу слова вихователя. Слово – найтонший і найгостріший інструмент, яким ми, вчителі, маємо вміло торкатися сердець наших вихованців. Слово – найтонший дотик до серця» – писав колись Василь Сухомлинський…
Наші учасники, представляючи п’ять номінацій (тематичних напрямів Конкурсу) презентували глядачам не лише художні тексти, а й власні роздуми про літературну творчість, поезію у своєму житті, ділилися дитячими спогадами про школу, улюблених вчителів, які часто ставали натхненниками і поводирями у світ Слова. Кожен фіналіст – то окремий образ поетичного «я», філософський, романтичний, ніжний чи хвилюючий, то окремий поетичний ритм, окрема мелодика, окрема історія чи драма.
У першій номінації – «Поезія про Україну» – тривожний полілог про минуле і сучасність рідного краю творила п’ятірка чарівних фіналісток: шукачка світла Яна Бавус (ФПШ-11), поетична художниця Олена Качалка (ФПШ-11), окрилена літературою Наталія Курпіль (ФПШ-21), усамітнена фантазерка Ірина Пошивак (ФПШ-31) й українка із кримськотатарським серцем Олена Шинкарук (ФПС-41).
У другій номінації – «Поезія Світу» – глядачів порадував творчий майже-дует, творчий діалог хлопця і дівчини. На сцені зустрілися музичний філософ Мирослав Барабаш (ФПС-31) і усміхнена мандрівниця Діана Кульчицька (ФПШ-11).
У третій номінації – «Поезія почуттів» – присутніх вразила своїми одкровеннями щаслива сімка трепетних поеток: мрійниця, закохана у Львів Наталія Білик (ФПД-32), дослідниця природи і людей Ніколетт Варга (ФПШ-32), сором’язлива галичаночка Марічка Вахула (ФПД-11), поетична спортсменка Оля Лавро (ФПШ-11), співачка ніжності Олена Скоринович (ФПЛ-11), зачарована мовчанням Альона Скуміна (ФПС-41), упевнена у словах Ірина Собко (ФПШ-34).
У четвертій номінації – «Поезія дитинства» – виступила одна учасниця з віршем, натхненним материнською Любов’ю. Свою присвяту Матері прочитала Юлія Глива (ФПС-21).
Остання, п’ята номінація – «Вільна поезія» – подарувала глядачам емоційне переживання проникливих текстів у виконанні справжньої велосипедистки Марії Лозинської (ФПШ-43), не завжди впевненої, але завжди щирої Софії Миронович (ФПШ-22) і дружелюбної весняної феї Каріни Щербатої (ФПС-31). Члени журі (викладачі факультету: Мачинська Н.І, Стахів М.О., Крохмальна Г.І., Лущинська О.В., Заячківська Н.М., Лещак Т.В., Жаркова Р.Є.; і незалежний експерт – письменниця Віоліна Ситнік (м. Кам’янець-Подільський) були захоплені силою слова і глибиною думки молодих поетичних талантів. Напередодні гала-концерту журі визначило кращі поетичні твори шляхом таємного голосування (жодних імен-прізвищ не подавалося, вказана була тільки назва поетичної добірки, з якої узято вірш для прочитання). Важливими критеріями, на думку членів журі, були новизна творчих пошуків, індивідуальність автора, оригінальність поетичного мислення, відповідність темі, жанру й стилю, мовна грамотність і, звичайно, авторський потенціал подальшого розвитку. Після читань і перечитувань, напружених роздумів і вагань, журі обрало переможців:
Номінація «Поезія про Україну»:
1 місце – Ірина Пошивак;
2 місце – Олена Шинкарук;
3 місце – Наталія Курпіль;
Номінація «Поезія Світу»:
1 місце – Діана Кульчицька;
2 місце – Мирослав Барабаш;
Номінація «Поезія почуттів»:
1 місце – Наталія Білик;
2 місце – Олена-Ольга Скоринович;
3 місце – Альона Скуміна;
Номінація «Поезія дитинства»:
1 місце – Юлія Глива;
Номінація «Вільна поезія»:
1 місце – Марія Лозинська;
2 місце – Каріна Щербата;
3 місце – Софія Миронович.
Відзнаки читацьких симпатій журі отримали: «за актуальну поезію про Україну» – Яна Бавус; «за сердечну поезію про Україну» – Олена Качалка; «за душевну поезію почуттів» – Ніколетт Варга; «за оптимістичну поезію почуттів» – Марічка Вахула; «за ароматну поезію почуттів» – Оля Лавро; «за ніжну поезію почуттів» – Ірина Собко.
Дипломами й подарунками фіналістів нагороджував голова журі Конкурсу, декан факультету педагогічної освіти Д.Д. Герцюк. У вітальному слові декан зазначив, що поезія дійсно виконує функцію порозуміння між людьми різних націй і культур, що ухвала ЮНЕСКО про святкування щорічного Всесвітнього дня поезії дозволила кожному замислитися про ту важливу етико-естетичну роль поетичного слова у формуванні особистості людини. За переконанням Д.Д. Герцюка, такі конкурси допомагають студентській молоді проявити свій творчий хист, виховати у собі почуття прекрасного, спонукають майбутніх працівників освітянської ниви до читання і пізнання художнього слова, до самоосвіти і самопошуку.
Глядачі зі завмиранням сердець слухали поезії, насолоджувалися прекрасними піснями у виконанні Марти Чави (життєствердна «Україна – це я»), Василини Сколоздри (запитальна «Хто, як не ти?»), Юліанни Задерецької (сповідальна «You Light Up My Life»), Соломії Василець (болісна «Троянда-ружа»), Романи Турко (радісна «Розпитаю про любов»), Ірини Драган (піднесена «Кохана»), Олі Андрусишин (запальна «Майже весна»). До сліз схвилювала присутніх танцювальна композиція «Мальви», яку блискуче втілила на сцені Неля Салай.
Сподіваюся, поетичне березневе свято надовго залишиться у душах наших фіналістів. Адже поезія, як і весна, повинна тривати, сонцем зігріваючи усе навколо! Наостанок хочеться ще раз привітати учасників і переможців Факультетського конкурсу поетичного слова «Поетичний велосиПЕД», побажати їм щоденного натхнення, сил і віри у досяжність будь-яких висот! Також хочеться подякувати глядачам, усім, хто розділив з нами хвилини поетичного свята! Бо без вас, наших дорогих глядачів і слухачів, не було б такої сприятливої атмосфери єднання автора і читача, адже, як писав Юрко Іздрик,
«людина сама нічого не може
людині завжди потрібен інший
на кого себе помножити можна
для кого варто писати вірші».
Роксолана Жаркова,
організаторка конкурсу, член журі