Опис курсу

Дисципліна «Формування життєстійкості населення» є нормативною дисципліною зі спеціальності І10 Соціальна робота та консультування для ОПП «Соціально-психологічна реабілітація», яка викладається у І семестрі (І-ІІ семестрах для студентів заочної форми навчання) в обсязі __3__ кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Навчальна дисципліна орієнтована на ґрунтовне вивчення феноменів життєстійкості та резильєнтності як ключових чинників збереження психічного здоров’я, соціальної стабільності та гармонійного розвитку особистості, організацій і територіальних громад. У центрі уваги – поєднання індивідуального, соціального та системного рівнів життєстійкості, а також практичні інструменти формування резильєнсу в умовах сучасних викликів, зокрема воєнних дій, соціально-економічних криз і техногенних чи екологічних катастроф. Упродовж курсу студенти розглядають еволюцію наукових підходів до розуміння життєстійкості, теоретичні засади та моделі формування резильєнсу, методологію його дослідження, фактори ризику та захисні ресурси, а також шляхи розвитку резильєнтності на індивідуальному, організаційному та громадському рівнях. Особлива увага приділяється психосоціальній підтримці населення у кризових і воєнних умовах, аналізу українського та зарубіжного досвіду, державних програм і локальних ініціатив у сфері формування життєстійкості. Курс готує майбутніх соціальних працівників, психологів, педагогів та управлінців до ефективної професійної діяльності у сфері підтримки психосоціального благополуччя населення та розвитку стійких громад в Україні.

Мета курсу – сформувати у студентів у студентів системні знання про життєстійкість та резильєнтність як соціально-психологічні феномени, а також розвинути здатність застосовувати теоретичні моделі, методи та практичні інструменти для підтримки індивідуальної, організаційної та громадської стійкості в умовах сучасних викликів.

Завдання:

1. Ознайомити студентів з історією та еволюцією концепцій життєстійкості та резильєнсу, розкрити різні наукові підходи до визначення та пояснення життєстійкості та пояснити взаємозв’язок між життєстійкістю, резильєнтністю та психічним здоров’ям;
2. Розглянути моделі та концептуальні підходи до формування життєстійкості та резилієнсу (стрес і копінг, фактори ризику й ресурсів, посттравматичне зростання, біопсихосоціальна модель тощо).
3. Сформувати уявлення про методи та інструменти діагностики життєстійкості, навчити проводити аналіз емпіричних досліджень у сфері резильєнсу, ознайомити з інноваційними програмами та моделями формування життєстійкості.
4. Розвинути навички рефлексії, саморегуляції, подолання стресу та кризових ситуацій, навчити застосовувати психотехніки розвитку життєстійкості, сформувати навички командної роботи та міжсекторального партнерства у сфері підтримки населення та розвинути здатність до планування й реалізації локальних програм психосоціальної підтримки у громадах.

Дослідити досвід України та інших країн у сфері формування життєстійкості, навчитися адаптувати міжнародні практики до українського соціального та культурного контексту та підготувати студентів до участі у розробці та впровадженні державних і громадських програм із розвитку резильєнтності населення.

Інтегральна компетентність:

ІК Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності, процесу навчання, що передбачає проведення досліджень та застосування певних теорій, методів соціальної роботи, соціально-психологічної реабілітації та науково-дослідної, науково-педагогічної діяльності і характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог.

Загальні компетентності:

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 7. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації, формування соціальної та громадянської відповідальності.

ЗК 10. Здатність працювати в команді.

 Фахові компетентності:

ФК2. Здатність до виявлення соціально значимих проблем і факторів досягнення соціального благополуччя різних груп населення.

ФК3. Здатність професійно діагностувати, прогнозувати, проектувати та моделювати соціальні ситуації, в тому числі на етапі раннього втручання.

ФК4. Здатність до впровадження методів і технологій інноваційного практикування та управління в системі соціальної роботи.

ФК5. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей/видів економічної діяльності), налагоджувати взаємодію державних, громадських і комерційних організацій на підґрунті соціального партнерства.

ФК8. Здатність до спільної діяльності та групової мотивації, фасилітації процесів прийняття групових рішень.

ФК13. Здатність до формування позитивного іміджу професії, її статусу в суспільстві.

ФК 17. Здатність до розуміння особливостей розвитку, проблем соціально вразливих груп клієнтів, зумовлених їх виключенням зі суспільства, психотравмуючими подіями життя, та обрання ефективних технологій соціально-психологічної реабілітації, методів втручання і способів надання комплексної допомоги, підтримки окремих груп клієнтів, їх інтеграції у соціум.

ФК18.Здатність до розуміння та визначення стратегічних цілей соціального розвитку на рівні громади, регіону, розробки стратегічного плану розвитку громади і сприяння активізації й консолідації зусиль членів громади щодо його реалізації, формування психосоціальної життєстійкості населення.

Програмні результати навчання:

ПРН 1. Розв’язувати складні задачі і проблеми, що потребують оновлення й інтеграції знань в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПРН4. Показувати глибинне знання та системне розуміння теоретичних концепцій, як із галузі соціальної роботи, так і з інших галузей соціо-гуманітарних наук.

ПРН8. Автономно приймати рішення в складних і непередбачуваних ситуаціях.

ПРН9. Виконувати рефлексивні практики в контексті цінностей соціальної роботи, відповідальності, у тому числі для запобігання професійного вигорання.

ПРН10. Аналізувати соціальний та індивідуальний контекст проблем особи, сім’ї, соціальної групи, громади, формулювати мету і завдання соціальної роботи, планувати раннє втручання в складних і непередбачуваних обставинах відповідно до цінностей соціальної роботи.

ПРН15. Розробляти критерії та показники ефективності професійної діяльності, застосовувати їх в оцінюванні виконаної роботи, пропонувати рекомендації щодо забезпечення якості соціальних послуг та управлінських рішень.

ПРН17. Самостійно будувати та підтримувати цілеспрямовані, професійні взаємини з широким колом людей, представниками різних спільнот і організацій, аргументувати, переконувати, вести конструктивні переговори, результативні бесіди, дискусії, толерантно ставитися до альтернативних думок.

ПРН21. Виконувати практики соціально-психологічної реабілітації щодо вразливих груп клієнтів, організовувати надання їм комплексної допомоги, підтримки, інтеграцію у соціум.

ПРН22. Визначати стратегічні цілі соціального розвитку громади, регіону, розробляти план розвитку громади та застосовувати методи і прийоми активізації й консолідації членів громади щодо його реалізації

Академічна доброчесність: Очікується, що підготовлені студентами-магістрами проєктні заявки будуть продовженням їх практичної роботи і будуть оригінальними дослідженнями чи міркуваннями. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, використання без дозволу інформації з проєктів інших учасників курсу становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в роботі студента є підставою для її незарахування викладачем, незалежно від масштабів плагіату чи обману.

Відвідання занять є важливою складовою навчання. Очікується, що всі студенти відвідають усі лекції і практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. Студенти зобов’язані дотримуватися усіх термінів, визначених для виконання усіх видів робіт, передбачених у курсі.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студенти заохочуються до використання також й іншої літератури та джерел, яких немає серед рекомендованих.

Політика виставлення балів. Враховуються бали, набрані за виконання усіх завдань, за підготовлену заявку соціального проєкту і роботу як експерта проєкту, а також за пітч-презентацію ідеї проєкту. При цьому обов’язково враховуються присутність на заняттях та активність студента під час практичних занять; недопустимість пропусків та запізнень на заняття; користування мобільним телефоном, планшетом чи іншими мобільними пристроями під час заняття в цілях, не пов’язаних із навчанням; списування та плагіат; несвоєчасне виконання поставленого завдання і т. ін.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.

Політика використання штучного інтелекту. Застосування технологій штучного інтелекту у процесі підготовки до навчальних занять та виконання завдань самостійної роботи допускається виключно як допоміжний інструмент з обов’язковим зазначенням факту їх використання у письмовій роботі. Подання студентом текстів, аналітичних матеріалів чи будь-яких інших результатів, згенерованих ШІ, як власних, без відповідного посилання, розцінюється як порушення вимог академічної доброчесності. Завдання, виконані виключно із застосуванням ШІ, без особистого інтелектуального внеску студента, не підлягають оцінюванню та прирівнюються до результату з оцінкою «0» балів.