Опис курсу

Метою навчальної дисципліни є вивчення студентами методики та організації науково-дослідної діяльності, формування навиків самостійної наукової роботи, виявлення та вдосконалення навичок написання науково-дослідних робіт у галузі спеціальної освіти, відповідно до вимог та у зв’язку з підготовкою до написання дисертації та публікації наукових статей. Вдосконалення навичок представлення власних наукових результатів (у тому числі іноземною мовою), аналізі доповідей інших науковців щодо нових результатів, концепцій і теорій, кваліфікованому веденні наукових дискусій.

Навчальна дисципліна «Науковий семінар» вивчає методології написання та оформлення наукових досліджень:  методику їх організації щодо конкретних проблем спеціальної освіти. Дисципліна «Науковий семінар» проводиться протягом усього навчання в аспірантурі (4 кредити за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Після завершення курсу студент повинен:

Знати:

• поняттєво-категоріальний апарат науки;
• значення, мету, функції та структуру методології науки;
• характеристики та особливості методів дослідження;
• поняття про науку, її ознаки, функції, мету, завдання;
• головні віхи розвитку науки;
• поняття про наукову діяльність, її види, форми, характеристика суб′єктів, підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів;
• сутність та комплекс вимог до наукового дослідження, його класифікацію, види, форми, науковий та науково-прикладний результат;
• форми узагальнення наукових результатів;
• поняття творчості та наукова творчість, її ознаки, умови ефективності творчої діяльності;
• характерні особливості форм наукових документів, логічні засоби зв’язку, техніко-орфографічні правила оформлення та уніфікації наукових документів;
• характерні особливості наукової мови та наукової творчості;
• особливості наукової публікації характеристики теоретичних методів наукових досліджень;
• методологію емпіричних досліджень;
• поняття про методику наукового дослідження, його зміст і принципи реалізації;
• структуру, логіку і систему вимог до дисертаційної роботи.

Вміти:

• здійснювати аналіз теоретичних та експериментальних даних;
• формулювати висновки та узагальнення;
• застосовувати сучасні ефективні засоби роботи з науковою та навчально-методичною літературою;
• методично-грамотно працювати з текстами наукових джерел;
• складати модель творчої роботи, програму і план власного дослідження;
• доцільно використовувати категоріально-поняттєвий апарат;
• володіти прийомами роботи над науковим текстом (есе, тези, стаття, дисертаційна робота);
• раціонально використовувати наукові методи пізнання;
• обґрунтовувати практичну значущість результатів дослідження;
• оформляти результати наукового дослідження;
• захищати результати свого дослідження у встановленій формі;
• володіти поняттями та засобами авторського права;
• застосовувати інформацію про гранти, конкурси. .

Набуті компетентності:

ІК: Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми у сфері спеціальної та/або інклюзивної освіти, застосовувати методологію наукової діяльності та педагогічної науки, проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне і практичне значення.

ЗК-3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-4. Здатність працювати в міжнародному контексті;

СК-1. Здатність розв’язувати комплексні проблеми, виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у сфері спеціальної та/або інклюзивної освіти;

СК-2. Здатність застосувати сучасні методології, методи та інструменти теоретичних та емпіричних досліджень у сфері спеціальної та/або інклюзивної освіти;

СК-5. Здатність розробляти проєкти у сфері спеціальної та/або інклюзивної освіти та управляти ними, презентувати результати наукових досліджень та/або інноваційних розробок українською та іноземною мовами.

СК-7. Здатність до розуміння і узагальнення сучасних наукових теорій і методів та вміння їх ефективно застосовувати для організації спеціальної та інклюзивної освіти дітей з аутизмом.

Результати навчання:

РН1. Мати передові концептуальні і методологічні знання у сфері спеціальної та інклюзивної освіти, загальний науковий кругозір, необхідні для критичного аналізу та переоцінки наявних знань і професійних практики у сфері спеціальної та/або інклюзивної освіти. РН5. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та/або складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи.

РН5. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та/або складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи.

РН6. Формулювати і перевіряти гіпотези у сфері спеціальної та/або інклюзивної освіти; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, емпіричних досліджень, статистичного аналізу та комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.

РН8. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями українською та англійською мовами, результати досліджень, наукові та прикладні проблеми освіти, оприлюднювати результати власних досліджень у наукових публікаціях в провідних вітчизняних і міжнародних наукових виданнях.

РН 11. Уміння застосовувати набуті знання основних методів та прийомів спеціальної освіти для організації психолого-педагогічної діагностики, проведення реабілітаційної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з аутизмом

Критерії оцінювання та розподіл балів за виконані завдання:

10 балів – контрольний зріз знань;

20 балів  – презентація результатів дисертаційної роботи на семінарському занятті;

10 балів  – опонування наукової роботи на семінарському занятті;

10 балів  – активна участь у семінарських заняттях;

50 балів – за залік

Підсумкова максимальна кількість балів 100

Оцінювання практичних занять. За поточну роботу на семінарських заняттях, аспірант може максимально отримати 10 балів (відповіді на заняттях відповідно до тем, які представлені в силабусах). За активну роботу на семінарському занятті, зокрема задавання запитань доповідачу, участь в дискусіях, аспірант може отримати 1 бал, але сумарна оцінка за всі семінарські заняття не перевищує 10 балів.

Аспіранту пропонується роль опонента в науковій дискусії, опонування доповіді, максимальна оцінка якого становить 10 балів. Це завдання виконується на семінарському занятті, до якого аспірант попередньо готується – пише коротку рецензію на доповідь іншого аспіранта, який планує виступ на занятті за матеріалами розділів дисертації. Під час самого заняття після прослухання виступу доповідача, опонент задає уточнюючі запитання, на які отримує від доповідача відповіді, виступає з підготовленою рецензією та аналізом змісту наукової роботи та якості представлення результатів під час виступу доповідача. Критерії оцінювання: зміст рецензії – максимальна оцінка – 5 балів, де оцінюється відповідність змісту наукової роботи темі – 0-1 бал, адекватність використання при написанні частини роботи першоджерел та дотримання етики посилань – 0-1 бал, правильність представлення емпіричних результатів та якість їх інтерпретації – 0-3 бали;  участь в ролі опонента – максимальна оцінка – 5 балів, де оцінюється активність опонента у формулюванні адекватних запитань – 0-1 бал, аналіз результатів дослідження, наукової новизни та практичного значення роботи, аналіз якості доповіді – 0-2 бали, виклад і обґрунтування власної думки – 0-2 бали.

Представлення результатів своєї дисертаційної роботи оцінюється в 20 балів. Критерії оцінювання: зміст частини роботи – максимальна оцінка – 10 балів, де оцінюється відповідність змісту наукової роботи темі – 0-2 бали, адекватність використання при написанні частини роботи першоджерел та дотримання етики посилань – 0-2 бали, правильність представлення емпіричних результатів та якість їх інтерпретації – 0-4 бали; правильність формулювання положень наукової новизни – 0-2 бали;   представлення результатів роботи – максимальна оцінка – 10 балів, де оцінюється послідовність викладу матеріалів наукової роботи – аналіз літературних джерел та постановка (наукової задачі)  проблеми дослідження – 0-2 бали, аналіз результатів дослідження та їх інтерпретації – 0-4 бали, аналіз наукової новизни, практичного значення роботи та  висновків – 0-2 бали, аналіз якості доповіді – 0-2 бали.

Таким чином, максимально за практичну роботу упродовж курсу можна отримати 40 балів, та 10 балів за  контрольну роботу, яка оцінюється згідно відсотка правильних відповідей на тестові питання, що в сумі становить 50 балів.

Критерії оцінювання контрольного заходу.

Шкала оцінювання: Університету, національна та ECTS

Знання студента оцінюються за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, ‘задовільно”, “незадовільно”.

Оцінка “відмінно” ставиться студенту в такому випадку:

дана повна правильна і ґрунтовна відповідь на поставлене теоретичне питання; наведені всі необхідні методологічні, за необхідності графічні матеріали, які розкривають суть поставленого питання; проведено ґрунтовний аналіз проблеми та зроблені висновки в напрямі її вирішення.

Оцінка “добре” ставиться студенту в такому випадку:

правильно і з достатньою повнотою викладено суть поставленого питання; приведені аргументи викладають суть поставленого питання в цілому; вирішує поставлену задачу в повному обсязі; допущено несуттєві неточності у висвітленні поставлених питань.

Оцінка “задовільно” ставиться студенту в такому випадку:

за  загальні  знання   і   розуміння   основного   матеріалу  як  теоретичної,  так  і практичної частини завдання;

у відповідях немає чіткості, логіки і послідовності викладення матеріалу;

не повністю висвітлено суть питання; зокрема, не вистачає необхідних аргументів, які розкривають суть поставлених питань.

Під час самостійної роботи аспіранти повинні опанувати глибинні знання зі спеціальності за тематикою, викладеною в силабусі. Оцінювання якості самостійної підготовки здійснюється на контрольних заходах згідно критеріїв, наведених вище.

Жодні форми академічної доброчесності не толеруються.