Круглий стіл-дискусія «Когнітивна наука: креативність виховного та навчального впливу»

26.04.2017 | 22:56

На кафедрі початкової та дошкільної освіти  11 квітня 2017 р. відбувся

круглий стіл-дискусія

«Когнітивна наука: креативність виховного та навчального впливу»
Реферативно-аналітичний огляд сучасних наукових джерел:

(Модератор Черепанова Світлана Олександрівна, доктор філософських наук,  професор
кафедри початкової та дошкільної освіти)

       Джона Медіна. Правила розвитку мозку дитини : пер. з англ. Тетяна Рабчак. – К.: Наш формат, 2015. – 376 с.

    Жан Ледлофф. Як виростити дитину щасливою. Принцип наступності: Книга для батьків: пер. з англ. Ірина Шарашкіна, Леонід Шарашкін. – Вид-во «Ґенеза», 2015. –  208 с.

Учасниками та організаторами  круглого столу-дискусії були магістри групи ФПШ – 51: Боднар Юлія, Галата Діана, Галюка Ольга, Тютіна Софія, Чень Мар’яна.

    У дискусії взяли участь викладачі кафедри початкової та дошкільної освіти – проф. Наталія Мачинська (зав. кафедри), Галина Крохмальна (кандидат філологічних наук, заступник декана факультету педагогічної освіти),  асистенти Галина Бойко, Юлія Задунайська;  кафедри корекційної педагогіки та інклюзії – проф. Катерина Островська (зав. кафедри), доценти Людмила Кашуба, Вікторія Лобода; доцент Тетяна Равчина – в. о. зав. кафедри загальної та соціальної педагогіки; студенти (ФПС-21, ФПД-22)

Джон Медіна та Жанна Ледлофф використали певні методи дослідження: емпіричні (спостереження, вимір, експеримент, метод асоціацій та аналогій) і  теоретичні (аналіз і синтез, порівняння, наукове узагальнення). Як зауважили магістранти (Софія Яримович, Тетяна Грейцаровська, Діана Галата, Юлія Боднар), це дає  змогу розкрити  не лише перебіг процесу дослідження та його результати, а й соціально-культурі умови, в яких вони відбуваються.

      Аналітичний огляд зазначених видань, безперечно важливий для ефективного освоєння магістрами курсу «Методологія та методи педагогічних досліджень», адже  педагоги повинні  оптимально поєднувати комплекс емпіричних та теоретичних методів, з метою отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об’єкта виховання та навчання.

        Готуючись до Круглого столу-Дискусії, було ґрунтовно проаналізовано видання Джона Медіни «Правила розвитку мозку дитини». Причому, особливо цікавими щодо розвитку дитини виявились проблеми наукового підходу, інтелекту та емоцій.

       Потенціал людського мозку безмежний, проте ми використовуємо лише 4% неймовірних можливостей надпотужного живого комп’ютера (сто мільярдів активних клітин).  Необхідно враховувати взаємодію півкуль головного мозку та соціокультурну специфіку.    Адже   Схід – це каліграфічне письмо (ієрогліфи), домінування правої півкулі (творчість, мистецтво, музикальність, емоційність…). Захід абеткове письмо, переважає  ліва півкуля (логіко-аналітичне мислення, інтелект, раціональність, проте  дещо відстає розвиток емоцій, асоціативного мислення).

    Сьогодні немотивована агресія дітей, підлітків (поширені телевізійні сюжети…), батьків.., і навіть педагогів…ніби жахлива реальність?! Увагу магістрантів привернули роздуми німецького філософа Гегеля. Надзвичайно актуальними є проблеми моральності педагогіки і відносин «батьки-діти», розглянуті Гегелем у «Філософії права». На переконання філософа, «педагогіка – є мистецтво робити людей моральними».

         Відносини «батьки-діти» є надзвичайно складна проблема виховного та педагогічного впливу.

         Джон Медіна ґрунтовно проаналізував проблеми «батьки-діти», як  самі діти сприймають  батьківські стилі виховання.  Креативність виховного впливу залежить від самих батьків, адже вони є першими педагогами. Дитина починає формуватись ще у внутрішньоутробний період…

Потрібно здійснювати підготовку молоді до сімейного життя…Передусім до свідомого батьківства. Для студентів (магістрантів), котрі опановують професію педагога, доцільним буде спецкурс «Цінності свідомого батьківства».

       Одним із важливих засобів створення невимушеної атмосфери під час навчання, забезпечення умов для розвитку інтелекту, креативності, й загалом  виховання щасливої дитини, є організація невимушених творчих ігор.

  Жан Ледлофф характеризує принцип наступності як знання, закладені предками.  Читаючи її дослідження, переймаєшся сьогоденням. Про те, скільки різних хитрувань придумує людина, намагаючись замінити недолік фізичного контакту із батьками в дитинстві.

      Джон Медіна акцентував на питанні: Для чого ми навчаємось? Мозок (за Джоном Медіною), байдужий до навчання, а передусім зосереджений  на проблемах виживання  та безпеки. Тобто навчання – це не головне завдання мозку!

       Важливими є наступні практичні поради Джона Медіни, які забезпечують ґрунт для  розвитку дитини. Передусім грудне вигодовування немовлят впродовж року (кожній мамі варто згадати скільки місяців її дитина отримувала грудне молоко?).

       А для того, щоб дитина відчувала себе щасливою, батькам необхідно:

– проводити більше часу з дітьми

– завжди говорити дитині, що вона найголовніше в їхньому житті

– щодня привчати дитину допомагати і самим бути вдячними за допомогу

– показати дітям, що світ набагато більше, ніж здається.

       «Круглий стіл-Дискусія» виявляє проблемні питання, які стосуються усіх нас і потребують вирішення. Аналізуючи видання Джона Медіни «Правила розвитку мозку дитини» та Жанни Ледлофф «Як виростити дитину щасливою: принцип наступності», зазначимо, що  дослідники  використовують емпіричні та теоретичні методи, на підставі яких  розглядають основні суспільні галузі: наука-культура-виховання й навчання-родина-освіта.

       Ми доторкнулись до проблем когнітивної науки і креативності. Когнітивна наука це – наука про пізнання. Когнітивістика об’єднує теорію пізнання, когнітивну психологію, когнітивну лінгвістику, теорію штучного інтелекту. Когнітивістика використовує комп’ютерні моделі й експериментальні методи з метою розробки теорій діяльності людського мозку. Для креативного розвитку особистості важливі певні дисципліни, зокрема філософія, мистецтво, психологія, педагогіка, нейрофізіологія…

         На нашу думку, очевидно студентам педагогічних спеціальностей потрібні більш ґрунтовні  знання і уміння світоглядно-філософського аналізу педагогічної діяльності, особливо в дошкільній та початковій галузі; знання у галузі мистецтва; психонейрофізіології. На жаль, лише на рівні магістратури ми вперше познайомились із рефлекторною теорією І. Сеченова та І. Павлова на практичних заняттях («Методологія та методи педагогічних досліджень».

      Отже:   

       Як реалізувати наступність родинного-дошкільного-початкового виховання й навчання із позиції проблематики Круглого столу?

       Як педагоги мають організовувати навчальний процес, враховуючи, що навчання – це не головна робота мозку?

       Які культурні цінності родини і їхнє значення для дитини?

       Чому виховання є важливим і як виховати Особистість?

        Яких змін потребує підготовка педагогів (бакалаври, магістри, аспіранти…)

 у класичному Львівському національному університеті імені Івана Франка?

 

Шановні колеги, очевидно маємо більше дискусійних питань,  ніж відповідей…

 

Виступи викладачів

      У Заключному слову проф. Світлана Черепанова подякувала усім виступаючим колегам і студентам. Подякувала професорам Наталії Мачинській, Катерині Островській, доценту Тетяні Равчині; відзначила глибоку душевність виступу з проблеми «Чому виховання є важливим і як виховати Особистість?» доцента Людмили Кашуби. Особливо наголосила на активності магістрантів (ФПШ-51м), котрі  продемонстрували здатність працювати в  команді. Адже ефективна освітня діяльність –  це завжди робота в команді.

Професор Черепанова С.О. і творчі магістранти 5-го курсу….