Пізнавально-відпочинкова поїздка викладачів і працівників факультету

На завершення навчального року – подія, яка неодмінно залишиться в пам’яті…

За ініціативи профбюро факультету педагогічної освіти (Роксолана Призванська) та за підтримки профкому працівників Університету (Юліан Бек) викладачі, співробітники та члени їхніх сімей отримали чудову можливість відвідати знакові місця Прикарпаття.

Три години в дорозі – і ми опинилися на території одного з найвідоміших паломницьких та туристичних центрів прикарпатського краю. Це Манявський скит (Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир) – видатна пам’ятка архітектури XVII століття, розташована у мальовничому карпатському міжгір’ї поблизу села Манява Івано-Франківської області. Цю святиню, яка нині належить до Православної Церкви України (ПЦУ), часто називають «Українським Афоном», адже її заснували ченці-послушники зі Святої Гори.

Тут історія тісно переплелася з легендами та загадками, які досі не розгадано до кінця. Чи справді тут похований відомий гетьман України Іван Виговський? У чому таємниця води, що витікає з-під Блаженного каменя — величезної скелі-печери, яка слугувала першим житлом для ченців-самітників? Глибоким духовним змістом наповнює це місце і найшанованіша святиня монастиря — Манявська чудотворна ікона Божої Матері «Визволителька» (відома як «Ізбавительниця»), історія якої сповнена дивовижних переміщень, таємниць і зцілень.

Ще однією особливою локацією на нашому маршруті став Відпустовий центр у селі Старуня. Тут розташований собор Блаженного Симеона Лукача — перша в Україні підземна базиліка. Основна частина собору повністю заглиблена в землю, що символізує період катакомбної, таємної молитви УГКЦ в радянські часи, коли єпископ Симеон Лукач проводив літургії у приватних будинках. Натомість вівтар і білий купол, який стрімко виростає вгору, є уособленням воскресіння Церкви, її незламності та поступу.

Окрасою цього архітектурно-ландшафтного ансамблю є 25-метровий монументальний Хрест, в основі якого вмонтована Каплиця Пресвятої Родини для усамітненої тиші, а також Хресна дорога — терасна доріжка завдовжки понад 500 метрів, що складається з 14 станцій-хрестів.

Ця поїздка додала кожному з нас гордості за велич нашої історії й культури, зміцнила віру в непереможну силу нашого духу та спільну Перемогу. Окрім того, подорож стала яскравим свідченням дружньої, доброзичливої та партнерської атмосфери нашої факультетської родини!