Доцент кафедри спеціальної освіти Сулятицький Іван взяв участь у навчаннях з компютерної безпеки

На запрошення Українського науково-технологічного центру мені випала
можливість взяти участь у дводенному навчальному семінарі–практикумі з
лаконічною назвою «Навчання з питань кібербезпеки для програми ІТ та ОТ».
Навчальний курс проходив 26-27 лютого 2024 року у столиці дружньої нам
Чехії м.Прага.
Основний зміст навчань присвячений розпізнаванню кіберзагроз, що
походять від так званих фішингових атак, проблемам соціальної інженерії та
іншим видам небезпек, які часто через комп’ютерні приманки спрямовані як на
викрадення певної інформації, так і проти окремих осіб.
Поняття «фішинг» означає один із різновидів соціальної інженерії,
заснований на незнанні користувачами основ мережевої безпеки. Зокрема, багато
хто не знає простого факту: сервіси не розсилають листів з проханнями
повідомити свої облікові дані, пароль та інше.
В ході навчального курсу вдалось почути множину корисних настанов і
порад. Мова загалом про те, як в повсякденній роботі за компютером чи при
взаєминах із різного чину соціальними мережами варто бути уважним і пильно
обережним аби не потрапити в лабета різних інформаційних недоброзичливців.
Поширеним видом подібних авнтюр є вид атак, коли у людини намагаються
викрасти деякі дані (реквізити банківської карти, реквізити для авторизації на
сайті, …) шляхом видавання себе за іншу людину. Наприклад злодій дзвонить на
телефон жертви і представляється працівником банку і каже що треба щось
перевірити, або що його карта заблокована, і просить, наприклад, пройти
авторизацію чи назвати дані карти, які розголошувати не можна.
Не менш підступними є і так звані смішингові впливи. Іншими словами – за
допомогою СМС, коли зловмисник надсилає СМС від імені якоїсь компанії або
банку, де просить перейти на фішинговий сайт або надати якісь дані. А під час
коронавірусного локдауну набув популярності новий вид фішингових атак через
засоби відео та аудіо комунікацій.
Варто також бути обережними з використанням простих паролей, а
особливо з їх однаковим використанням для входу в різні власні мережі. Часто з
необережності люди самі подають шахраям цінну інформацію: наприклад
дописами про відпочинок в далеких краях з виставлянням фотосесій всієї сімї, що
зіграє на руку квартирним злодіям.
Слід памятати про те, що дуже часто подібні інформаційні атаки направлені
на деструктивність дитячої свідомості і поведінки, а також для різних корисливих
цілей: починаючи від розширення числа споживачів дешевих ігрових сайтів і аж
до маніпуляцій через дітей дорослими з метою впливу на потрібні рішення
високопосадовців.
Так чи інакше діти часто стають жертвами подібних деструктивних впливів
в компютерних мережах, про що всім нам як педагогам і як родичам малих і юних
варто памятати, вчасно розпізнавати і вміло захистити від подібних
інформпошестей себе та ближніх.
Власне тематика саме цих навчань мотивувала і породила задум створення у
складі, Українського центру психології безпеки. керівником якого являюсь,
цільової філії   з проблем інформаційної безпеки дітей і спільнот.

І.В. Сулятицький, доценти кафедри спеціальної освіти