Практика студентів спец освіти на «фронті» психологічної допомоги ВПО в евакуації
4 грудня студенти групи ФПК-31, ФПЛ-41 та ФПЛ-42 спільно з доцентом кафедри спеціальної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка та учасника ГО Товариства «Справи Кольпінга» Сулятицьким І.В. взяли участь у волонтерській діяльності (медико-психологічній допомозі) на залізничному вокзалі. Тут волонтерять люди різних професій та різного віку: студенти, психологи, медики та навіть внутрішньо переміщені особи.
Фахова психосоціальної допомога надавалась цільовим групам із зони постійних обстрілів – Херсонщини та Запорізької області, ВПО з інших кризових спустошених територій. Взаємодія Львівської обласної військової (державної) адміністрації, факультету педагогічної освіти та Товариства «Справи Кольпінга» допомогла у стабілізуванні людей від різних психологічних зривів, розміщенні на тимчасове проживання, організації атракції для груп та дітей у спеціальні зали. Головною метою медико-психологічної допомоги – «бути поруч» та надання відчуття захисту різним категоріям людей з ОП, від осіб на колісному кріслі до матерів з маленькими дітьми. Просто провести, показати локації, допомогти виробити алгоритм подальшої дії та руху, у яку країну і яким способом – приватно чи ланцюжками волонтерських транспортних сполучень і фахових міжкраїнних узгоджених супроводів – це завдання волонтерів психолого-медичної допомоги.
Протягом усього перебуванні на території вокзалу, патрулюванні, лекцій, зустрічі ми побачили гарно організовану команду фахівців, які живуть і люблять, те чим вони займаються. Нам було цікаво послухати міні-лекцію від п. Христини, старшого зміни і психолога, про основи першої психологічної допомоги. Під час зустрічі першого потягу всередині нас перебували, непевно, почуття, незнання хто ці люди, які вони, але було бажання допомогти їм, підтримати, підказати, підбадьорити і ми впевнено можемо сказати, що це було виконано. Приємно бачити усміхнені стомлені оченята маленьких діток, коли ми давали їм солодощі щоб підбадьорити, важливо чути слова вдячності від тих, кому ми справді допомогли. Ці кілька годин, дали нам такий собі струс, щоб ми нагадали собі, що можемо врятувати, вберегти чиєсь життя, завадити опустити руки, порадити як можна боротись і йти вперед.
Слід згадати, те що в рамках волонтерської діяльності, нам випала можливість побувати на цікавому майстер-класі, який полягав у роботі із сіллю, яка за словами спеціаліста має багато цінних властивостей. Salt-арт – це інноваційна техніка, основним інструментом якої є власноруч пофарбована сіль. Відмінність даної технології від інших підходів до роботи з сипучими субстанціями (пісок, манна крупа, глини) полягає у невикористанні в роботі додаткових іграшок.
Salt-арт, як і інші техніки арт-терапії, основується на вільному самовираженні й не направлений на результат, який має художню цінність. Робота із кольоровою сіллю дозволяє зняти м’язові зажими, знизити тривожність, виплеснути емоції, побороти страх. Розвиваючий потенціал даної техніки полягає у розвитку пізнавальних процесів, комунікативних навичок, фантазії та творчих здібностей, дрібної моторики та координації рухів, формуванні емоційної стійкості, розширенні світогляду і загальної обізнаності.
З усього побаченого та почутого можемо зробити висновок, що волонтерство – це надзвичайно цікава та відповідальна справа, якою ми плануємо надалі займатися. Усе, починаючи від чудового та комфортного колективу, й, закінчуючи надзвичайно цікавою та корисною інформацією, безперечно допоможе нам навчитися та вдосконалити вміння працювати із людьми різного віку. Ми дякуємо всій волонтерській спільноті медико-психологічної допомоги та усім волонтерам за чудові знання, якими вони поділились.
