Працівники факультету педагогічної освіти здійснили екскурсійну поїздку до наскельної фортеці Тустань
«…в лісистих проваллях… в величезних камінних «бовдах» якісь дивні віки, якась старина, дивна, запропавша культура записала твердими і глибокими буквами свої сліди…»
Це слова Івана Франка про Тустань, середньовічну наскельну фортецю-град, давньоруський оборонний комплекс.
Історія і факти, домисли і перекази, легенди і містика – все переплелося тут, у цьому місці, яке в народі вже давно нарекли Місцем Сили, атмосферність якого додає сил та енергії, надихає на нові життєві плани і перемоги.
Енергетику цього місця , без перебільшення, відчули працівники факультету педагогічної освіти, які сімейно, з колегами інших структурних підрозділів суботнього дня, 7 жовтня 2023 р. , відвідали Тустань.
Довідково.
Місто-фортеця Тустань – давньоруський наскальний оборонний комплекс, що виконував функції прикордонної фортеці та митного пункту (назву інтерпретують як наказ мандрівникові: “Ту стань!”).
Перші укріплення на скелі Камінь в районі нинішнього села Урич було зведено білими хорватами в ІХ сторіччі. Дерев’яні конструкції вписали прямо в скельний масив (збереглися пази та вирубки в скелі, за якими проведено реконструкцію).
Фортеця Тустань була важливим опорним пунктом Київської Русі, згодом Галицько-Волинського князівства. В 1241 році її зруйнували орди хана Батия, а в 1340 році захопив і наново відбудував польський король Казимир Великий як королівську фортецю. Через неї до Закарпаття та Угорщини експортувалася сіль, яку видобували в Дрогобичі та його околицях. Останнім власником у XVI столітті був польський магнат Бліцинський, після чого фортеця втратила значення та зникла з літописів.
Збереглися залишки кам’яної стіни, печери, сходи, колодязь та дві цистерни для води. В 1994 році створено Державний історико-культурний заповідник “Тустань”, діє музей.
