Результати Всеукраїнської науково-практичної конференції “Тенденції розвитку інклюзивної освіти в Україні: комплексний підхід”
28 лютого – 1 березня 2017 року у м. Львові відбулася науково-практична конференція «Тенденції розвитку інклюзивної освіти в Україні: комплексний підхід».
У пленарному засіданні конференції, яке проходило у Великій сесійній залі Львівської міської ради та у дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка, взяли участь понад 200 учасників, серед яких представники департаментів освіти з 19 областей України, головні спеціалісти МОН України, викладачі НПУ ім. М. П. Драгоманова, Національної академії педагогічних наук, факультету педагогічної освіти ЛНУ імені Івана Франка, національного університету «Львівська політехніка», директори та вчителі загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів, працівники соціальних служб центрів сім’ї, дітей та молоді, представники громадських та батьківських організацій.
Під час пленарного засідання учасники конференції зосередили увагу на проблематиці, пов’язаній із правовим захистом осіб із порушеннями психофізичного розвитку, проаналізували стан справ з впровадженням в Україні інклюзивної освіти дітей з особливими потребами.
На секційних засіданні освітян на базі НРЦ «Надія», ДНЗ № 165, ДНЗ «Барвінок», СЗШ №82, СЗШ №95 фахівці у сфері інклюзивної освіти обговорили результати багаторічного досвіду впровадження інклюзивної освіти в базових інклюзивних школах та специфіку ролі НРЦ як опорних ресурсних центрів для надання допомоги інклюзивним загальноосвітнім школам в Україні, напрацювали низку положень стосовно ширшого впровадження інклюзивної освіти в Україні.
Інклюзивна освіта – це можливість дитини з особливими освітніми потребами отримати освітні послуги в навчальних закладах за місцем проживання (незалежно від форми власності) та отримати документ про загальну середню освіту єдиного державного зразка із зазначеними індивідуально сформованими компетенціями.
Таким чином, на державному рівні визнати, що інклюзивна освіта є частиною інклюзивних процесів у суспільстві, і потребує розширення розуміння інклюзії як у сторону ранньої діагностики та абілітації дітей з порушеннями розвитку, так і системи профорієнтації, навчання професій та працевлаштування осіб з інвалідністю після закінчення освіти.