Співпраця між ВНЗ на користь підкріплення фахових знань новітніми дослідженнями
5 листопада 2021 року ми, студенти III курсу напрямку «Спеціальна освіта» факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка група ФПЛ-31, взяли онлайн-участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Особистість у життєвих ситуаціях: світові тенденції та національні особистості». Організатором цього науково-прикладного форуму був факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з його деканом, член-кореспондентом НАПН України, доктором психологічних наук, професором Данилюком Іваном Васильовичем при безпосередній участі кафедри загальної психології цього факультету на чолі з її завідувачем доцентом Ганною Кирилівною Юрчинською
На конференції ми прослухали доповіді різних спікерів: Антона Курапова, Аліну Бахвалову, Володимира Абрамова, Сергія Шиковця та інших. Вся інформація була подана чітко та цікаво. Спікери завдяки своїм доповідям розкривали дійсно актуальні теми на сьогоднішній день. Також теми були суміжні до тих, які ми вивчаємо в курсі навчальної дисципліни «Психологічна діяльність в особливих умовах».
До слова, завдячуємо викладачеві цієї навчальної дисципліни доцентові Івану Васильовичу Сулятицькому за винятково вмілу співорганізацію подібних форум-практикумів, які попри зміст стають ще й добрим сугестуючим підкріпленням нашого інтересу і мотивації до навчання, особливо в період режиму дистанційності.
Найбільш актуальною була доповідь на тему: «Життєва ситуація в часи пандемії: Актуальність» . Актуальність цієї теми полягає у тому, що:
- В період 2019-2021 існуючі карантинні обмеження стали частиною повсякденної життєвої ситуації;
- Ставлення до ситуації пандемії є різним;
- Необхідною є успішна адаптація особистості до ситуації пандемії;
Зокрема, одна із доповідачок провела дослідження у 2020 році, вона досліджувала психологічне благополуччя під час пандемії. Вибірка складає 103 особи віком 18-26 років.
Результати дослідження:
- Чим більше особистість виявлятиме тенденцію до відкритості новому, експресивності, виявам зацікавленості рpізними сторонами життя, тим вищим буде ї загальний рівень психологічного благополуччя (r-0,441, р-0,000);
- Виявлена кореляція загального показника експресипності із психологічним благополуччям особистості благополуччя I таких складових експресивності, як допитливість (r-0,319, р-0,005) і сенситивність (r-0,491, р-0,000). найбільшою мірою обумовлена зв’язком.
Вибірку дослідження буле поділено на дві групи:
- Респонденти, які сприймають ситуацію пандемії негативно і не бачать позитивних перспектив для себе в таких умовах;
- Респонденти, які відзначають позитивні наслідки пандемії у власному житті або нейтрально ставляться до даної ситуації.
Iнтерпретація дослідження:
Bідкритість досвіду слугує в якості специфічногo фільтру сприймання, який допомагає розширити коло світосприймання і віднайти позитивну інформацію, що може бути спрямована на покращення умов життєдіяльності і загального благополуччя навіть у життєвій ситуації пандемії.
Відкритість новому досвіду передбачає розвинену когнітивну і поведінкову пластичність, забезпечуючи особистості не тільки позитивне світосприймання в складних життєвих ситуаціях, але і сприяє успішній адаптації до нових умов життєдіяльності.
Отже із цієї доповіді можна зробити висновок, що відкритість досвіду слід вважати чинником, який сприяє ефективній адаптації до змін і збереженні психологічного благополуччя в умовах пандемії.
Однією із тем доповідей була «Концептуалізація психологічної ситуації в другій та третій хвилі когнітивно-поведінкової терапії». Актуальність цієї теми підтверджується тим, що когнітивно-поведінкова психотерапія є одним з найбільш поширених сучасних методів психологічного консультування та психотерапевтичної допомоги. Вона включає підходи, пов’язані загальними принципами. Разом з тим, вирізняються окремі напрями і підходи, об’єднані С. Хейсом у три «хвилі» когнітивно-поведінкової терапії. В їх межах відбувається зміна поглядів на ситуацію, в якій знаходиться особа, що відповідно і обумовлює специфіку як вибору методів психологічної допомоги, так і поглядів на психологічне благополуччя особи. Зокрема, динаміка зміни цих поглядів потребує наукової рефлексії та аналізу для виявлення основних закономірностей, що дозволять помістити еволюцію когнітивно-поведінкової терапії у більш широкий контекст концептуалізації поглядів на ситуацію в психології.
Отож, під час конференції нам були представлені Володимиром Абрамовим так звані три «хвилі» когнітивно-поведінкової терапії.
Рис 1. Перша хвиля – поведінкова терапія
Рис 2. Друга хвиля – емоційно фокусовані та процесуально-орієнтовані терапії
Особливо цікавою була третя хвиля КПТ та зокрема схема терапія Д.Янга. Вона базується на логічному позитивізмі/біхевіоризмі та є розвитком когнітивної терапії А. Бека. Ситуація бачиться як суб’єктивна «внутрішня» реальність, суб’єктивна когнітивна, емоційна, тілесна pепрезентація частини об’єктивної реальності.
Рис 3. Третя хвиля – схема терапії Д. Янга
Основне поняття «Схема» — це широка загальна первазивна тема або патернів, що включають в себе спогади, емоції, когніції і тілесні відчуття, стосуються себе і своїх стосунків з іншими людьми, розвиваються в дитячому і підлітковому віці і доопрацьовуються продовж всього життя. Основною стратегією роботи е рескрипція травматичних подій внаслідок яких сформувалися схеми та розвиток в особі субособистості здорової дорослої частки, що піклується про емоційні потреби особи та будує життя відповідно до її цінностей. Психологічне благополуччя бачиться у вмінні піклуватися про власні емоційні потреби та будувати життя у відповідності до цінностей, а не схем, що сформувалися внаслідок травматичного досвіду особи.
Запам’яталась також доповідь Бахвалової Аліни, яка є аспіранткою кафедри загальної психології на тему «Відмінності у індивідуально-психологічних властивостях журналістів із різним рівнем емоційної стійкості» .
У ній доповідачка розкрила тему з різних (психофізичний,психологічний і соціально-психологічний) сторін.
Рис 4. Використані методи дослідження
Вона зазначила, що важливим фактором для емоційної стабільності є саморегуляція людини,описала ПВЯ(професійно важливі якості) емоційної стабільності людей, які працюють чи будуть працювати у сфері медіа і журналістики.
Рис 5. Професійно важливі якості для журналістів
Також розповіла про методи дослідження психофізіологічного рівня за опитувальником Русалова В.М., який допомагає з визначенням темпераменту людини в структурі якого 105 запитань завдяки яким ми визначаємо ергічність, пластичність, темп, енергійність. Також досліджувала психологічний рівень по опитувальнику Р.Кеттелла: даний тест універсальний, практичний, дає багатогранну інформацію про індивідуальність. Соціально-психологічний рівень досліджувала за допомогою методики діагностики соціального інтелекту особистості автора Каліна Н.
Рис 6. Система властивостей організму
Слухаючи доповіді, ми почерпнули багато потрібної інформації, яка зокрема знадобиться нам у подальшій професійній діяльності. Дана конференція дійсно вдало виділила важливі теми та їх актуальність, а спікерами були виголошені певні методики їх дослідження. Хочемо подякувати організаторам і учасникам за таку цікаво конференцію.
Від співучасників конференції – студентів ФПЛ-31:
Славич Оксана, Піко Ліна, Ромах Тетяна,
Федорович Юлія, Щербата Надія,
Королишин Олена, Максимишин Олена, Білійчук Марія Маргаріда.