Опис курсу

Дисципліна ««Основи соціально-правового захисту особистості»» є нормативною дисципліною зі спеціальності «231 Соціальна робота» для освітньої програми «Соціальна педагогіка», яка викладається для студентів другого року навчання в  4 семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS.

Метою вивчення нормативної/ дисципліни «Основи соціально-правового захисту особистості» є формування теоретичних та практичних знань у бакалаврів соціальної роботи щодо нормативно-правових та теоретико-методологічних основ соціального та  правового захисту особистості; розуміння механізму реалізації міжнародної та державної політики у сфері соціально-правового захисту особистості та забезпеченні дотриманню прав людини, навиків практичних дій у межах своєї компетенції у сфері захисту прав та інтересів людей, дітей, вразливих категорій населення та суспільства загалом, уміння застосовувати теоретичні та практичні знання у сфері соціально-правового законодавства у рамках захисту прав клієнтів та покращення їхнього благополуччя, сприяння та поширення в локальній практиці антидискримінаційної політики та впровадженні в діяльність соціальних служб підходу, заснованому на правах людини.

Завдання (цілі) курсу:

• набуття теоретичних знань щодо нормативно-правових та теоретико-методологічних основ соціального та  правового захисту особистості та вміння розрізняти структуру та організаційно-правові форми прав людини на соціальне забезпечення та соціальний захист, юридичні механізми їх реалізації;
• знаходити і аналізувати необхідні нормативно-правові і підзаконні акти, враховувати зміни, доповнення, поправки до статей законів України, що забезпечують право на соціальний захист, соціальне забезпечення;
• розуміння механізму реалізації міжнародної та державної політики у сфері соціально-правового захисту особистості та забезпеченні дотриманню прав людини;
• сприяння та поширення в локальній діяльності антидискримінаційних практик та підходу, заснованому на правах людини;
• формування практичних навиків вміти представляти права та інтереси клієнта у установах та організаціях різного роду.

Обсяг курсу:

Денна форма навчання: 90 годин, з них:

64 аудиторних (32 год – лекційні, 32 год – семінарські/практичні),

26 годин самостійна робота студентів.

Заочна форма навчання: 90 годин, з них:

18 год аудиторні (8 год – лекційні, 10 год – семінарські/практичні),

72 год – самостійна робота студентів.

Набуті компетентості:

Інтегральна компетентність:

ІК Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людині громадянина в Україні.

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК6. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК11. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК13. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети

ЗК14. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.

 Фахові компетентності спеціальності (ФК):

ФК1. Знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного).

ФК3. Знання і розуміння нормативно-правової бази стосовно соціальної роботи та соціального забезпечення.

ФК4. Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади.

ФК5. Здатність до виявлення, соціального інспектування і оцінки потреб вразливих категорій громадян, у тому числі, які опинилися в складних життєвих обставинах.

ФК6. Знання і розуміння організації та функціонування системи соціального захисту і соціальних служб.

ФК8. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами в польових і лабораторних умовах.

ФК9. Здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів.

ФК10. Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.

ФК11. Здатність до надання допомоги та підтримки клієнтам із врахуванням їх індивідуальних потреб, вікових відмінностей, гендерних, етнічних та інших особливостей.

ФК12. Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту.

ФК16. Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів соціальної роботи.

ФК20. Здатність до сприяння підвищенню добробуту і соціального захисту осіб, здійснення соціальної допомоги та надання підтримки тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах.

Програмні результати навчання (ПРН):

ПРН1. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації з різних джерел для розв’язування професійних і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між соціальними подіями та явищами.

ПРН3. Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.

ПРН5. Теоретично аргументувати шляхи подолання проблем та складних життєвих обставин, обирати ефективні методи їх вирішення, передбачати наслідки.

ПРН8. Критично аналізувати й оцінювати чинну соціальну політику країни, соціально-політичні процеси на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

ПРН9. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги.

ПРН10. Аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.

ПРН12. Визначати зміст співпраці з організаціями-партнерами з соціальної роботи для виконання завдань професійної діяльності.

ПРН14. Самостійно визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога.

ПРН15. Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.

ПРН18. Налагоджувати співпрацю з представникам різних професійних груп та громад;використовувати стратегії індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів.

ПРН21. Демонструвати толерантну поведінку, виявляти повагу до культурних, релігійних, етнічних відмінностей, розрізняти вплив стереотипів та упереджень.

Ключові слова: Соціально-правовий захист, соціальне забезпечення, соціальний захист, нормативно-правові документи, закон, права людини

Вивчення навчальної дисципліни ґрунтується на компетентностях, сформованих у процесі вивчення  навчальної дисципліни: «Вступ до спеціальності», «Основи соціалізації особистості», «Деонтологія соціальної роботи», які є достатніми для осмислення змістових характеристик основ соціального та правого захисту клієнтів у соціальній роботі, розуміння об’єктів та клієнтів соціальної роботи, її інфраструктури та антидискримінаційних практик, спрямованих на відновлення та підтримання прав людини.

Навчальні методи та техніки, які будуть використовуватися під час викладання курсу:

Пояснювально-ілюстративний, дослідницький, пошуковий (евристичний), проблемного викладу навчального матеріалу, інтерактивні та методи активізації навчання (бесіда, мозковий штурм, дискусія, робота в парах/групах тощо), наочні (презентації, демонстрація відеоматеріалів), проектувальні, робота з літературою.

Академічна доброчесність: Очікується, що завдання самостійної роботи до кожної теми, виконані здобувачами вищої освіти, будуть їх оригінальними міркуваннями. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших здобувачів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі здобувача є підставою для її незарахування викладачем, незалежно від масштабів плагіату чи обману.

Відвідування занять є важливою складовою навчання. У будь-якому випадку здобувачі вищої освіти зобов’язані дотримуватися усіх строків визначених для виконання запланованих видів навчальної роботи та двох колоквіумів.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студенти заохочуються до використання також й іншої літератури та джерел, яких немає серед рекомендованих.

Політика виставлення балів. Засвоєння здобувачами вищої освіти теоретичного матеріалу з навчальної дисципліни перевіряється шляхом усного опитування, поточного програмованого контролю знань, оцінки умінь аналізувати проблемні ситуації шляхом вирішення практичних завдань. Водночас обов’язково враховуються: присутність на заняттях та активність здобувача вищої освіти під час семінарського заняття; користування мобільним телефоном, планшетом чи іншими мобільними пристроями під час заняття в цілях, не пов’язаних з навчанням; списування та плагіат; несвоєчасне виконання поставленого завдання. Семестрова підсумкова оцінка визначається як сума балів з усіх запланованих видів навчальної роботи та екзамену.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.